Хорошие газеты
Газета Быть добру Международная газета
"Быть добру"

Родная газета

Международная газета
"Родная газета"

Газета Родовое поместье

Международная газета
"Родовое поместье"

Подписаться на рассылку
Подпишись на рассылку "Быть добру"
Рассылка о хороших событиях,
интересных мероприятиях
и полезных объявлениях.

Рассылка группы Google "Быть добру" Электронная почта (введите ваш e-mail):

Рассылка Subscribe.Ru "Быть добру"
Подписаться письмом









Группы






Загрузка...












Власть, собственность и юридические лица

опубликовано в Портал (Агенство) 18 декабря 2013

 

Власть, собственность и юридические лица
 
(в том числе, власть непосредственная и опосредственная не может быть юридическим лицом: государство, органы государственной власти, территориальные громады (общины), органы местного самоуправления – не являются юридическими лицами)
 
В данной статье отражены моменты по власти: первичной (непосредственной) и вторичной (опосредственной - представительской) власти, узурпации государственной власти, выборы народных депутатов (частичная узурпация государственной власти политическими партиями), гарантии и защита прав первичной власти, о первичном собственнике, собственности государства Украины и территориальных громад, неконституционности приватизации земли, народ-собственник – не плательщик налогов, неконституционности получении займов (кредитов) органами под гарантии Украины, псевдоорганах государственной власти в виде юридических лиц публичного права, первичном регистраторе и его реестрах, правовом статусе государства и территориальной громады (субъекты публичного права, а не юридические лица публичного права).
 
Скачать статью «Власть, собственность и юридические лица» в Ворде http://bytdobru.info/doc/tg/tg_yur.rar
 
(В статье «Что же такое государство, власть, органы на самом деле по Конституции Украины» http://bytdobru.info/statya/4495-chto-zhe-takoe-gosudarstvo-vlast-organy-na-samom-dele-po-konstitutsii-ukrainy рассматриваются такие вопросы, что же такое на самом деле государство, власть, органы государственной власти, территориальные громады (общины), органы местного самоуправления и кто является на самом деле собственником (хозяином) имущества государства, территориальных громад и их органов.
Данная статья дополняет (а также в какой-то мере подытоживает) статью «Власть, собственность и юридические лица».
Скачать статью «Что же такое государство, власть, органы на самом деле по Конституции Украины» в Ворде http://bytdobru.info/doc/tg/tg_yur2.rar)
 
Содержание (рассмотренные темы в статье):
Послесловие
 
* * *
Кто-то заявляет, что государство Украина, территориальные громады нужно оформлять как юридические лица публичного права. Вопрос в том законно ли это и если было бы так, то к каким могло бы привести последствиям, в том числе в вопросе собственности.
 
Если создать юридическое лицо (публичного или частного права) «Государство» или «Территориальная громада» - то это будет просто юридическое лицо публичного права «Государство» или «Территориальная громада» (такие как, например, государственные предприятия, учебные заведения, коммунальные предприятия), как субъект хозяйственной деятельностью, который занимается предпринимательством.
И такое юридическое лицо публичного права не будет (не может быть) уже государством, территориальной громадой, как субъект публичного права с властно-распорядительными функциями (полномочиями).
(Юридическое лицо публичного права – субъект хозяйственной деятельности (Акционерное общество или Публичное общество или ООО: «Государство», «Территориальная громада», «Национальный банк Украины», «Пенсионный фонд Украины», «Прокуратура Украины» и т.п.) и субъект публичного права (государство, территориальная громада, органы власти) – это разные субъекты права с разными возможностями, полномочиями.)
 
Ниже будут приведены подробные извлечения из Гражданского и Хозяйственного кодексов Украины, которые подтверждают, что власть непосредственная и опосредственная, то есть, ни государство, ни государственные органы (имеется в виду во всём тексте органы государственной власти), ни территориальные громады (общины), ни органы местного самоуправления не являются (и не могут быть) юридическими лицами, а являются они субъектами публичного права, которые могут создавать юридические лица публичного и частного права.
Также подробно будет рассмотрен вопрос по субъектам права и их собственности.
Если оформлялись бы государство Украина, территориальные громады как юридические лица публичного права, то собственником объектов права собственности государства и громад были бы эти юридические лица, а не народ и территориальные громады (жители), как это сейчас по Конституции определено. Тогда бы при передаче объектов права собственности (имущества) народа и громад этим юр.лицам, народ, громады остались бы полностью без «штанов», так как сами добровольно себя бы лишали этого имущества. В подробных извлечениях из Гражданского кодекса это будет рассмотрено на положениях статей этого кодекса.)
 
Государство, органы государственной власти, территориальные громады (общины), органы местного самоуправления являются только субъектами публичного права, но не субъектами хозяйственной деятельности, которыми являются юридические лица (публичного и частного права).
 
Субъекты публичного права являются властными субъектами права, которые не могут заниматься хозяйственной деятельностью, но могут создавать юридические лица публичного права (государственные предприятия, учебные заведения, коммунальные предприятия, и т.п.) и юридические лица частного права (предпринимательские общества и т.п.). Данные юридические лица публичного и частного права являются субъектами хозяйственной деятельности, занимаются предпринимательской и некоммерческой хозяйственной деятельностью, но не могут иметь властно-распорядительных функций (полномочий).
 
Стаття 81 ЦК (Цивільного кодексу).

Абз. 3      Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом
Президента   України,   органу   державної   влади, органу влади
Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

 

Стаття 167 ЦК. Правові форми участі держави у цивільних відносинах
1. Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
2. Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.
3. Держава може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.
 
Стаття 169 ЦК. Правові форми участі територіальних громад у цивільних відносинах
1. Територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
2. Територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених   Конституцією України та законом.
3. Територіальні громади можуть створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо),  брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено
законом.
 
Стаття 8 ГК (Господарського кодексу). Участь держави, органів державної влади, органів
               місцевого самоврядування в господарській
               діяльності
     1. Держава,   органи державної влади та органи місцевого
самоврядування не є суб'єктами господарювання.
 
Стаття 55 ГК. Поняття суб'єкта господарювання
     2. Суб'єктами господарювання є:
     1) господарські організації - юридичні   особи,   створені
відповідно до Цивільного кодексу України ( 435-15 ), державні,
комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього
Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську
діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
 
Ч. 2 статті 42 КУ (Конституції України). Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом.
 
Стаття 42 ГК. Підприємництво як вид господарської діяльності
     1. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична,
на   власний   ризик   господарська діяльність,  що здійснюється
суб'єктами господарювання (підприємцями) з   метою   досягнення
економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
 
Стаття 43 ГК. Свобода підприємницької діяльності
     4. Здійснення    підприємницької   діяльності   забороняється
органам державної влади та органам місцевого самоврядування.
 
Стаття 52 ГК. Некомерційне господарювання
     3. Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність
органи державної влади, органи місцевого самоврядування,   їх
посадові особи.
 
И то, что кто-то создаёт органы государственной власти и органы местного самоуправления в виде юридических лиц публичного (или частного) права, так это противоречит законодательству Украины.
 
А для чего создают органы государственной власти в виде юридических лиц?
Возможно для того, чтобы оказывать этими органами платные услуги населению (народу), что само по себе незаконно. Кроме этого, эти органы создавались, выбирались, чтобы выполнять волю народа, реализовывать и защищать права и свободы своего народа, а не заниматься хозяйственной (предпринимательской деятельностью).
А возможно для того, чтобы передать имущество, которое должно находится в управлении (а не в собственности) уполномоченного органа в собственность этого юр.лица, чтобы потом на своё усмотрение распорядиться им, что также незаконно. Так как нужно для этого непосредственное решение первичного собственника (народа, громады).
 
* * *
 
Подробнее рассмотрим вопрос по субъектам права и собственности.
Это также будет одним из подтверждений, что государство Украина (Украинский народ и его объекты права собственности с территорией Украины) и территориальные громады (жители, проживающие в определённом населённом пункте на территории Украины) не могут быть юридическими лицами, так как люди (народ, жители) – «живой» субъект права, а юридические лица – «неживой, виртуальный» субъект права.
 
Чёткого определения «государство», «государственная власть», «орган государственной власти» в Конституции Украины нет, как есть понятие «Украинский народ» (граждане Украины всех национальностей – в преамбуле Конституции). Поэтому придётся исходить из логических рассуждений по содержанию смысла положений Конституции. Я думаю, что Конституционный суд также при толковании положений Конституции исходит из логических рассуждений по тем вопросам, которые детально не раскрыты в самой Конституции.
 
Извлечения из Конституции Украины:
 
Преамбула. «…від імені Українського народу - громадян України всіх національностей».
Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.
Україна є унітарною державою.
Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Стаття 5. Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Ніхто не може узурпувати державну владу.
Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією
Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Стаття 69. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.
Стаття 140. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Ч. 3. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і черезоргани місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи;
Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Стаття 143. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності
 
Из логических рассуждений по содержанию смысла положений Конституции что такое «государство», «государственная власть», «орган государственной власти».
 
В соответствии с Конституцией, государственная власть делится на законодательную, исполнительную и судебную власть (ч. 1 ст. 6 КУ).
А какие это органы определено в ч. 2 ст. 6 КУ - органы законодательной, исполнительной, судебной власти.
Соответственно получается, органы законодательной, исполнительной, судебной государственной власти, то есть органы государственной власти – это органы законодательной, исполнительной, судебной власти (вторая часть вытекает из первой части ст. 6 КУ – гос.власть делится (состоит) из трёх властей).
(Стаття 6 КУ. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.)
 
Государство состоит из своих органов государственной власти.
(Ч. 3 ст. 5 КУ. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.)
 
То есть, государство действует через свои органы государственной власти. Это также подтверждается ст. 170 Гражданского кодекса.
(Стаття 170 ЦК. Органи, через які діє держава у цивільних відносинах
     1. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки
через   органи   державної   влади у межах їхньої компетенції,
встановленої законом.)
 
А также нижеприведённые ст. 38 КУ и решение Конституционного Суда Украины № 7-рп/99 від 06.07.99  подтверждают, что к органам государственной власти относятся также органы законодательной, исполнительной, судебной власти.
 
Стаття 38 КУ. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. (избираются в Верховную Раду Украины, как орган законодательной власти)
 
Рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/99 від 06.07.99 http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-99/paran54#n54
(у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України і виконавчого комітету Вінницької міської ради щодо офіційного тлумачення положень статей 38, 78 Конституції України, статей 1, 10, 12, частини другої статті 49 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про сумісництво посад народного депутата України і міського голови)
2. Положення частини першої статті 38 Конституції України,
згідно з яким громадяни мають право "вільно обирати і бути
обраними   до   органів   державної влади та органів місцевого
самоврядування", в контексті положень частини другої статті 78
Конституції України треба розуміти так, що громадянину України
надано право вільно бути обраним до будь-якого органу державної
влади, зокрема до Верховної Ради України, до органу місцевого
самоврядування - сільської, селищної, міської, районної, обласної
ради, а також бути обраним сільським, селищним, міським головою,
але реалізувати набутий представницький мандат громадянин може
тільки в одному з цих органів чи на посаді сільського, селищного,
міського голови.
 
Получается, что государство (через свои органы государственной власти) выражает волю единственного источника власти в Украине (ч. 2 ст. 5 КУ), которым является народ.
 
ВЛАСТЬ - это НАРОД.
И у органов и их служащих НЕТ власти. У них есть ПОЛНОМОЧИЯ.
(Ч. 2 ст. 6 КУ. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Ч.2 ст.19 КУ. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.)
 
И соответственно, поскольку власть – это народ, а чиновники (Верховная Рада, Кабмин, Президент и т.д.) – это не власть, а органы власти – органы народа. И правильнее говорить «оппозиция не к власти», а «оппозиция к органам власти».
 
То есть, государство – это народ.
(ч. 2 ст. 5 КУ. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.)
 
Также это вытекает и из таких положений Конституции.
Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.
Україна є унітарною державою.
Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
 
Стаття 5. Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
 
Исходя из положений этих статей КУ, получается, что унитарное государство (территория) есть Украина (ст. 2 КУ). А Украина есть республика – то есть, народ (ст. 5 КУ).
Получается, что территория, с живущий на ней народом, и есть государство Украина.
А народ осуществляет власть непосредственно и через органы государственной власти-государство (по ч. 2,3 ст. 5 КУ и ст. 170 Гражданского кодекса).
 
Также это подтверждается, исходя из логической цепочки по статьям КУ, что:
Украина = это государство (ч. 2 ст. 2)
Украина = это республика (ч. 1 ст. 5)
Республика = это народ есть власть (ч. 2 ст. 5)
То есть, государство = это народ.
 
И также логично, что:
государственная власть чья? – государства
орган государственной власти чей? - государства
что такое власть? – народ (ч. 2 ст. 5)
что такое государственная власть? – народная власть
что такое орган государственной власти? – это представительный орган народа, через который народ осуществляется свою волю, власть (ч. 2 ст. 5).
 
Также в ст.13 КУ чётко написано: "Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією". Так от имени кого действует государство, его органы? От имени народа. То есть, в лице государства, его органов государственной власти, проявляет себя НАРОД.
 
Таким образом, органы государственной власти выражают волю народа (ч. 2 ст. 5 КУ). Да и сами эти органы состоят из людей того же народа, только они наняты народом, чтобы они исполняли волю народа.
Получается, что государство (через свои органы государственной власти) выражает волю народа, то есть государство и есть сам народ, а общегосударственная собственность – это и есть собственность народа.
 
Получается, что «поскольку Украина является республикой (ст. 5 Конституции Украины), а республика (от лат. res publica) – дело общества («справа громади»), то Украинский народ вместе со своей собственностью на национальное богатство по ст. 13 и 14 Конституции Украины и является ГОСУДАРСТВОМ УКРАИНА и, как следствие, НАРОД является источником ВЛАСТИ, и осуществляет ВЛАСТЬ непосредственно и через органы государственной власти и органы местного самоуправления по ст. 5 Конституции Украины.
И логично, что ГОСУДАРСТВЕННАЯ ВЛАСТЬ - это ВОЛЯ Украинского НАРОДА - собственника национального богатства государства Украина».
 
* * *
И поскольку по ст. 6 КУ государственная власть делится на законодательную, исполнительную и судебную, чтобы не было узурпации государственной власти (ч. 3 ст. 5 КУ), то органы законодательной, исполнительной и судебной не могут сами себя назначать, выбирать, создавать. Они должны создаваться единственным источником власти – народом.
То есть, чтобы не было узурпации государственной власти одной веткой власти другой веткой власти, то народ должен самостоятельно создавать (выбирать) органы законодательной, исполнительной и судебной власти. (В СССР судьи избирались народом.)
Так как власть – это народ, а государственная власть – это воля народа. То одна ветка власти не может решать вместо народа вопросы по созданию другой ветки власти.
 
(Стаття 5. Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Ніхто не може узурпувати державну владу.
Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.)
 
Так, Верховная Рада Украины (народные депутаты), как единственный орган законодательной власти (ст. 75, 76 КУ), избирается народом.
 
Также избирается Президент Украины, который является главой государства и выступает от имени государства. А также является гарантом государственного суверенитета, территориальной целостности Украины, соблюдения Конституции Украины, прав и свобод человека и гражданина (ст. 102 КУ).
Но нигде не написано в КУ, что Президент Украины относится к исполнительной власти.
 
В ст. 113 КУ определено, что Кабинет Министров является высшим органом в системе органов исполнительной власти. Но почему-то в ст. 114 КУ определено, что состав КМУ создаётся Президентом Украины и ВРУ.
А это уже узурпация государственной власти, которая подпадает по ст. 5 и ст. 6 КУ.
Получается, что орган законодательной власти с Президентом формируют орган исполнительной власти, но это сразу же нарушает вышеперечисленные статьи КУ, что ведёт к узурпации государственной власти одной веткой власти другой, а также нарушение проявления воли по осуществлению власти народом через органы гос.власти.
Если бы Президент (который избран народом) был также и главой органа исполнительной власти по КУ и он самостоятельно формировал бы состав КМУ (без участия ВРУ), тогда бы не было узурпации гос.власти. Или бы состав КМУ избирался бы народом, также как Президент Украины.
 
Тоже самое относится и к судебной власти. Чтобы не было узурпации судебной власти другими ветками власти - законодательной и исполнительной властью, судьи (в том числе и Конституционного Суда Украины) должны избираться народом. А не как сейчас это происходит по ст. 128 КУ – назначаются, выбираются ВРУ и Президентом Украины.
 
Если кто-то думает, что поскольку в других разделах (статьях) КУ закреплено формирование высших органов власти таким образом, то это конституционно, то пусть посмотрит на название раздела 1 КУ – «Общие Принципы» («Загальні Засади»).
Раздел 1 КУ так и называется «Общие Принципы», что остальные разделы КУ (содержащиеся в них правовые нормы) должны соответствовать этим положениям (общим правовым принципам) 1-го раздела КУ.
Кроме этого, в ст. 156 КУ закреплён особый статус раздела 1 КУ «Общие Принципы», раздела 3 «Выборы. Референдум» и раздела 13 «Внесения изменений до КУ», что подтверждает особенность положений этого раздела.
(Стаття 156 КУ. Законопроект про внесення змін до розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України" подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.)
А иначе как бы получается такая ситуация, что, например (если удачен пример), в 1 разделе «Общие Принципы» КУ определяется, что запрещено употреблять наркотики, а в другом разделе КУ определяется, что запрещено употреблять наркотики несовершеннолетним, а в третьем – что запрещено в дневное время употреблять. Получается, что совершеннолетним лицам в ночное время можно употреблять наркотики, что нарушает положение 1 раздела КУ о том, что вообще запрещено употреблять наркотики.
Поэтому необходимо привести в соответствие с 1 разделом КУ остальные разделы КУ по разделению государственной власти на законодательную, исполнительную и судебную власти. То есть, народ, как источник власти, должен формировать эти три ветви государственной власти, а не они друг друга (тем самым узурпируя гос.власть и лишая народ таким образом их же властной воли по формирования своих представительных органов).
 
* * *
Так, Верховная Рада Украины (народные депутаты), как единственный орган законодательной власти (ст. 75, 76 КУ), избирается народом.
Но здесь происходит частичная узурпация государственной власти политическими партиями.
 
Так, ч. 1 ст. 76 КУ предусматривает избрание народного депутата и на основании прямого избирательного права.
Стаття 76 КУ. Конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.
 
Однако, половина народных депутатов избираются в Верховную Раду по партийным спискам.
Ч. 3. ст. 1 ЗУ «Про вибори народних депутатів України»
Вибори депутатів здійснюються за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою:
1) 225 депутатів обираються за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі (далі - загальнодержавний округ) за виборчими списками кандидатів у депутати (далі - виборчі списки) від політичних партій (далі - партії);
2) 225 депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах (далі - одномандатні округи).
 
Нигде не написано в Конституции, что партии избираются в Верховную Раду. Написано, что партии способствуют формированию и выражению политической воли граждан, принимают участие в выборах (но не избираются; могут агитировать за какого-то кандидата в депутаты, который состоит или поддерживает определённую партию и т.п.).
 
Стаття 36. Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.
 
Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
 
Получается, что политические партии, не имеют конституционного права формировать избирательные списки кандидатов в депутаты, по которым избираются народные депутаты.
Это не предусмотрено Конституцией, а также нарушается конституционное право граждан на избрание народного депутата на основании прямого избирательного права, где кандидат в депутаты не напрямую избирается гражданином, а через избирательный список, который составила политическая партия.
Избирать напрямую народных депутатов имеет исключительное конституционное право только народ.
 
* * *
Органы государственной власти должны вести свою деятельность только в рамках своих полномочий, которые определяются только Конституцией, и эта деятельность должна соответствовать ещё законам.
 
Ч. 2 ст. 6 КУ. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. (Органы осуществляют свои полномочия только в границах установленных Конституцией, а также их полномочия дополнительно ещё должны соответствовать законам.)
Ч. 2 ст. 19 КУ. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (То есть, органам запрещено всё, что не разрешено законом. И органы должны действовать только на основании и в границах полномочий (что определено ч. 2 ст. 6 КУ – что полномочия осуществляют только в границах Конституции), а также это всё дополнительно ещё должно происходить таким способом, который предусмотрен Конституцией и законами.)
Кроме этого, вышестоящие органы государственной власти могут передать нижестоящим органам только те полномочия, которыми сами обладают (никто не может передать другому то, чем сам не обладает).
 
Также, по с. 13 КУ от имени Украинского народа права собственника осуществляют органы государственной власти и органы местного самоуправления в границах, определённых только Конституцией.
Стаття 13 КУ. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
 
Нигде в Конституции не предусмотрены полномочия органов по распоряжению собственностью народа, а предусмотрено только его управление, а также охрана земли.
Стаття 14 КУ. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
 
Так, нигде в КУ не определено, что ВРУ распоряжается (объектами) собственностью государства, собственником которой является народ. В п. 36 ст. 85 утверждает перечень объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации, определение правовых основ изъятия объектов права частной собственности. А также то, что исключительно законом определяется правовой режим собственности – п. 7 ст. 92 КУ. И этот правой режим должен соответствовать Конституции.
 
В п. 3 ст. 106 КУ определено, что Президент Украины обладает полномочиями по представлению государства в международных отношениях, ведении переговоров и заключении международных договоров по представлению и ведению внешнеполитической деятельности государства.
(Стаття 106. Президент України:
3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;)
То есть, не написано, что он ведёт внешнеэкономическую или финансовую деятельность, а только определено о представлении государства в международных отношениях и ведению внешнеполитической деятельности государства. Соответственно, международные договора он может заключать не любые, а только в границах полномочий по своей деятельности.
Но нигде не сказано, что имеет полномочия по распоряжению собственностью (имуществом), в том числе брать кредиты и т.п.
 
Народ не уполномочивал Президента Украины, либо другие государственные органы (ни через Конституции, ни через референдум) о получении или предоставлении займов Украиной, то есть народом. 
А ВРУ по п. 14 ст. 85 КУ только утверждает решения о взятие займов Украиной от других, но сама не принимает такие решения, и также не имеет полномочий по распоряжению собственностью (имуществом).
(Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:
14) затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;)
 
Также, в КУ определено, что КМУ только управляет (но не распоряжается) объектами гос. собственности, по ст. 116 п. 5 КУ: «Забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону». А собственником объектов гос. собственности является народ.
 
Собственник (объектов) собственности Украины (народ) имеет право принимать решения по получению займов (взятию кредитов) и т.п.
А решение о получении займов (кредитов) под гарантии собственности (залог, ипотека) возможно лишь тогда, когда каждый сособственник (каждый гражданин Украины) даст на это согласие.
(Как в примере о праве общей совместной собственности семьи на дом.)
 
И то, что чиновники набрали кредиты под якобы гарантии Украины, то это всё неконституционно, незаконно.
 
А если получение займа (кредита) осуществлялся якобы органом гос.власти, оформленном в виде юр.лица публичного или частного права (например, юр.лицо «Национальный банк Украины»), то это ещё и незаконно, так как органы гос.власти не могут быть юр.лицами. Поскольку юл.лица – субъекты хозяйственной деятельности, а не властно-распорядительной деятельности с присущими полномочиями по Конституции.

И к тому же, государство не отвечает по обязательствам созданных им юр.лиц, кроме случаев предусмотренных законом (ст. 96, 176 Гражданского кодекса).

 

* * *
Ст. 140 КУ определяет, что территориальная громада – это жители населённого пункта (села или добровольного объединения нескольких сёл, посёлка, города), которые самостоятельно решают вопросы местного значения.
Поскольку ст. 5 Конституции Украины определяет Украину республикой, то Украинский народ - это республиканская громада, которая состоит из территориальных громад. Территориальные громады состоят из жителей (людей), а каждый человек, согласно ст. 21 Международного пакта о гражданских и политических правах имеет право участвовать в управлении своей страной непосредственно или через свободно избранных представителей.
Это также подтверждается ст. 5 Конституции Украины, что народ осуществляет власть непосредственно и через органы государственной власти и органы местного самоуправления. А органы местного самоуправления - это представительские органы территориальной громады.
Поэтому территориальные громады, как представители части Украинского народа на определённой территории Украины, пользуются правами народа, который состоит из людей.
То есть, территориальная громада - это часть Украинского народа на определённой территории Украины, которая состоит из людей (жителей), которые постоянно проживают на данной территории.
 
Стаття 140 КУ. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Ч. 3. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи;
Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Стаття 143. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
 
В соответствии с ч. 3 ст. 140, ст. 143 КУ органы местного самоуправления создаются самой территориальной громадой («через утворені ними органи»): рады и их исполнительные органы должны создаваться именно громадой, и должны создаваться именно органы, а не юр.лица (субъекты хозяйственной деятельности).
 
(То есть, органы местного самоуправления создаются непосредственно громадами, а не один орган громады создаёт другой орган громады. Сейчас рада сама создаёт свой исполком, чем нарушается ст. 143 КУ, а так же правовой принцип ст. 6 КУ деления власти на законодательную (рада) и исполнительную (исполнительный орган).
 
* * *
В ст. 13 КУ говорится, что Украинский народ (граждане Украины всех национальностей, то есть, каждый гражданин Украины независимо от принадлежности к какой-либо национальности) является собственником земли, ресурсов… («Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу»).
Также в ст. 13 КУ говорится, что «Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією».
А в ч. 1 ст. 14 КУ - «Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави».
Получается, что государство (через свои органы государственной власти) по ч. 1 ст.14 КУ только охраняет земли, а не распоряжается – только этим в КУ определена граница представления государством (в лице его органов гос.власти) прав собственника (народа).
То есть, государство (через свои органы гос.власти) только охраняет землю, так как предписано только это в Конституции.
 
Тогда получается, что ч. 2 ст. 14 КУ противоречит ст. 13 КУ.
«Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону».
(Возможно этот вариант кем-то предусмотрен, если бы государство и территориальные громады оформлялись в виде юр.лиц. Тогда бы при передаче объектов права собственности (имущества) народа и громад этим юр.лицам, народ, громады остались бы полностью без «штанов», так как сами добровольно себя бы лишали этого имущества в пользу юрлица.)
 
Только вот как государство, юр.лица могут получать в собственность землю, если она в собственности народа (всех граждан)?
Так, чтобы передать в собственность другому лицу землю, нужно согласие народа (каждого гражданина), ведь земля находится в общей совместной собственности всех граждан (народа).
 
Так, чтобы продать, например, дом, собственником которого является семья, нужно согласие каждого совершеннолетнего члена семьи. Без согласия даже одного человека нельзя продать этот дом. И ни один нотариус у вас не засвидетельствует данную сделку, пока не будет письменное согласие каждого сособственника этого дома.
Поэтому даже Верховная Рада не имеет права распоряжаться землёй, так как, не имея на это полномочий по КУ, она даже решения (законы и т.п.) свои принимает большинством.
 
Также ч. 2 ст. 14 КУ противоречит ч.2 ст.5 Закона Украины "О приватизации государственного имущества":
«2. Приватизації не підлягають об’єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства.
Загальнодержавне значення мають:
а) об’єкти та майно, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об’єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України:..».
 
Кроме этого, нигде в Конституции не предусмотрены полномочия органов по распоряжению собственностью народа, а предусмотрено только его управление и охрана земли. (Подробнее об этих полномочиях в вопросах о неконституционности получении займов (кредитов) органами под гарантии Украины.)
 
Органы осуществляют свои полномочия только в границах установленных Конституцией, а также их полномочия дополнительно ещё должны соответствовать законам.
(Ч. 2 статті 6 КУ. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.)
Кроме этого, вышестоящие органы государственной власти могут передать нижестоящим органам только те полномочия, которыми сами обладают (никто не может передать другому то, чем сам не обладает).
 
Органы должны действовать только на основании и в границах полномочий (что определено ч. 2 ст. 6 КУ – что полномочия осуществляют только в границах Конституции), а также это всё дополнительно ещё должно происходить таким способом, который предусмотрен Конституцией и законами.)
(Ч. 2 статті 19 КУ. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.)
 
Получается, что сама по себе приватизация земли неконституционна – незаконна (поскольку не предусмотрена Конституцией и ни один орган гос.власти и ни один орган местного самоуправления не обладает полномочиями по Конституции именно распоряжаться (не управлять, не охранять) землёй от имени народа).
И по ч. 2 ст. 14 КУ «Право власності на землю гарантується» - должно гарантироваться право собственности Украинского народа (ст. 13 КУ) и территориальных громад (жителей), как части этого народа (ст.ст. 140-143 КУ).
 
«Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону» (ч. 2 ст. 14 КУ) - если будет непосредственное согласие народа (каждого гражданина), ведь земля находится в общей совместной собственности всех граждан (народа), об отказе от своей земли. Тогда земля на законных (конституционных) основаниях может быть в собственности других лиц, помимо в собственности народа.
 
* * *
По Конституции Украины, исходя из статей 13, 140, 142, территориальные громады являются частью Украинского народа, так как земля, природные ресурсы и т.д. находятся в собственности Украинского народа.
 А в собственности территориальных громад (жителей населённых пунктов) может находиться земля, природные ресурсы и т.д. только на том основании, что они являются частью этого народа.
И соответственно жители территориальной громады, как представители части Украинского народа на определённой территории, пользуются такими же правами, что и Украинский народ.
(Стаття 142 КУ. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Стаття 143 КУ. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності…)
 
А органы местного самоуправления могут только управлять имуществом территориальной громады, но не распоряжаться им, так как оно находится в общей совместной собственности жителей громады и для распоряжения им необходимо согласие каждого жителя этой громады.
(Стаття 143 КУ. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності...)
  
Государственная собственность – это собственность Украинского народа (ст. 13 КУ, ч.2 ст.5 Закона Украины "О приватизации государственного имущества" - к общегосударственному значению относит объекты права собственности Украинского народа).
 
То есть, государственная собственность - это НАРОДНАЯ собственность, и субъектом права государственной собственности является НАРОД, а государство (через которое народ выражает свою волю) охраняет и управляет этой собственностью в интересах народа.
Это же подтверждается и Декларацией «О государственном суверенитете Украины» от 16 июля 1990 года, которая является основой для новой Конституции, законов Украины (подробнее об этом в следующей теме «Народ-собственник – не плательщик налогов»).
 
Коммунальная собственность – это собственность территориальной громады – жителей (ст.ст. 142-143 КУ).
 
И поскольку, собственником собственности государства по ст. 13 Конституции является Украинский народ, а собственником собственности территориальной громады по ст. 142 КУ являются жители, а Конституция и есть правоустанавливающий документ, кто собственник (народ и жители-территориальная громада), то нужно, чтобы чиновники внесли в свои реестры эти сведения по собственникам.
 
А если государство и территориальные громады оформить юрлицами, то юрлица и будут собственниками (а не Украинский народ и жители).
И при этом, каждый гражданин (житель) непосредственно должен дать своё согласие, что он отказывается от своей части собственности (как сособственник государственного и коммунального имущества) в пользу создаваемого юрлица под названием «Государство» или «Территориальная громада» (поскольку собственником передаваемого имущества уже будет не человек, а юрлицо).
 
И получается, что собственником гос. собственности (гос. имущества) является народ, а не органы гос.власти, собственником коммунальной собственности (коммунального имущества) является территориальная громада (жители), а не органы местного самоуправления.
Народ (жители) выбирают, нанимают чиновников, платят им зарплату, чтобы они выполняли их волю.
Поэтому органы (и их служебные, должностные лица) не собственники.
Чиновники пришли на «рабочее место» (собственником которого является народ-жители), поработали и ушли.
Народ (жители) нанимают самих чиновников, чтобы они управляли активами народа (жителей), их приумножали и сохраняли. То есть, чиновники – это, на самом деле, управляющие менеджеры, которым народ (жители) платит зарплату за реализацию его интересов и выполнения его решений, в том числе по своим активам.
 
* * *
Поскольку государство – это народ, проживающий на своей территории (то есть, народ со своими объектами права собственности (земля, ресурсы…), то народ (жители), как единственный первичный источник власти, первичный собственник (объектов) собственности земли, ресурсов.., первичный регистратор, не является плательщиком налогов, сборов.
Это народу должны платить налоги, сборы юридические лица, которые не являются собственниками собственности Украинского народа (государственной и коммунальной собственности), за пользование землёй, ресурсами…
 
И здесь нет ничего удивительного – государство Украина же не платит налоги. А государство Украина – это и есть Украинский народ (граждане Украины всех национальностей) с территорией Украины (земля, ресурсы…).
А плательщиками налогов являются только юр.лица – коммерческие субъекты права и граждане, которые работают в данных юр.лицах (работодатели же эти налоги и сборы отчисляют с зарплаты у работающих у них граждан).
И каждый гражданин, как представитель Украинского народа (народа Украины), должен получать, как сособственник собственности Украинского народа (народа Украины), на свой персонифицированный счёт причитающиеся деньги за то, что юрлица пользуются собственностью Украинского народа (народа Украины). Эти же юрлица должны платить налоги, сборы, вносить платежи за пользование общенародной землёй, ресурсами…
 
Это всё подтверждается Конституцией и Декларацией «О государственном суверенитете Украины».
 
ДЕКЛАРАЦИЯ «О государственном суверенитете Украины» N 55 - XII от 16 июля 1990 года Верховной Рады Украинской ССР, п.п. 2, 3, 6 и 9 раздела VI. ЭКОНОМИЧЕСКАЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ устанавливает, что:
"Народ Украины имеет исключительное право на владение, пользование и распоряжение национальным богатством Украины.
Земля, её недра, воздушное пространство, водород и другие природные ресурсы, которые находятся в пределах территории Украинской ССР, природные ресурсы её континентального шельфа и исключительной (морской) экономической зоны, весь экономический и научно-технический потенциал, который создан на территории Украины, является собственностью её народа, материальной основой суверенитета Республики и используются с целью обеспечения материальных и духовных потребностей её граждан.
Предприятия, учреждения, организации и производственные единицы, расположенные на территории Украинской ССР, вносят плату за использование земли, других природных и трудовых ресурсов, отчисления от валютных поступлений, а также платят налоги в местные бюджеты".
"Декларация является основой для новой Конституции, законов Украины…".
 
В соответствии с тем, что в соответствии с главой 2 "Экономическая система" ст. 10 и ст. 11 Конституции Украинской ССР, которая действовала на момент принятия ДЕКЛАРАЦИИ «О государственном суверенитете Украины» было установлено, что:
"Статья 10. Основу экономической системы Украины представляет социалистическая собственность на средства производства в форме государственной (общенародной) и колхозно-кооперативной собственности.   
Социалистической собственностью является также имущество профсоюзных и других общественных организаций, необходимое им для осуществления уставных заданий.
Государство охраняет социалистическую собственность и создает условия для её приумножения".
Статья 11. Государственная собственность - общее приобретение всего советского народа, основная форма социалистической собственности.
В исключительной собственности государства (то есть, общенародной собственности) есть: земля, её недра, воды, леса. Государству (то есть, народу Украины) принадлежат основные средства производства в промышленности, строительстве и сельском хозяйстве, средства транспорта и связи, банки, имущество организованных государством торговых, коммунальных и других предприятий, основной городской жилищный фонд, а также другое имущество, необходимое для осуществления заданий государства".
 
Согласно части 9 Закона Украины УКРАИНСКОЙ СОВЕТСКОЙ СОЦИАЛИСТИЧЕСКОЙ РЕСПУБЛИКИ «Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) Украинской ССР» было прекращено действие главы 2 "Экономическая система" и было установлено, что:
"9. Прекратить действие главы 2 "Экономическая система", главы 16 "Государственный план экономического и социального развития Украинской ССР" и главы 17 "Государственный бюджет Украинской ССР до принятия новой Конституции Украинской ССР".
 
А с 13.07.1996 года – дня вступления в законную силу Конституции Украины – общенародная (государственная) собственность граждан Украинской ССР перешла к собственности Украинского народа – гражданам Украины всех национальностей и собственности территориальных громад – жителей сёл, посёлков, городов:
- Украинского народа на 24.08.1991 года на "землю (основное национальное богатство), её недра, атмосферный воздух, водные и другие природные ресурсы, которые находятся в пределах территории Украины, природные ресурсы её континентального шельфа, исключительной (морской) экономической зоны, которые являются объектами права собственности Украинского народа (ст.13 Конституции Украины)";
- территориальных громад сёл, посёлков, городов на "движимое и недвижимое имущество, доходы местных бюджетов, другие средства, землю, природные ресурсы, которые находятся в коммунальной собственности (ст.ст. 142 и 143 Конституции Украины)".
В соответствии с Положением о паспорте гражданина Украины ... из ПОСТАНОВЛЕНИЯ Верховной Рады Украины 26 июня 1992 года N 2503 - XII "Паспорт гражданина Украины является документом, который удостоверяет лицо СОБСТВЕННИКА... Украины".
 
Следовательно, каждый из граждан Украины является, во-первых, собственником 1/46 - миллионной части в собственности Украинского народа государства (ст. 13 Конституции Украины), а во-вторых, как житель территориальной громады, на территории которой он проживает, собственником 1/N - ной части территориальной громады (ст.ст. 142 и 143 Конституции Украины), а вообще, собственником национального богатства (общенародной собственности) государства Украина.
 
И потому логическим является то, что налогоплательщиками являются предприятия, учреждения, организации и производственные единицы, расположенные на территории Украины, и они же вносят плату за использование земли, других природных и трудовых ресурсов, отчисления от валютных поступлений, так как эти юридические лица в отличие от граждан Украины не являются собственниками собственности ни государства, ни территориальных громад, согласно ДЕКЛАРАЦИИ «О государственном суверенитете Украины» N 55 - XII от 16 июля 1990 года и ст.13-14, 142-143 Конституции Украины.
 
Исходя из пунктов 6 и 9 раздела VI «ЭКОНОМИЧЕСКАЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ» ДЕКЛАРАЦИИ «О государственном суверенитете Украины» N 55 - XII от 16 июля 1990 года, что налогоплательщиками в местные бюджеты являются предприятия, учреждения, организации и производственные единицы, расположенные на территории Украинской ССР и они же вносят плату за использование земли, других природных и трудовых ресурсов, отчисление от валютных поступлений. А Декларация является основой для новой Конституции. Поэтому ч. 1 статьи 67. Конституции Украины "Каждый обязан платить налоги и сборы в порядке и размерах, установленных законом", для тех, кто работает исключительно у вышеупомянутых налогоплательщиков предприятий, учреждений, организаций и производственных единицах, расположенных на территории Украинской ССР.
 
То есть, ч. 1 статьи 67 КУ конкретизируется п.п. 6 и 9 раздела VI. «ЭКОНОМИЧЕСКАЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ» ДЕКЛАРАЦИИ «О государственном суверенитете Украины».
 
(Ч. 1 ст. 67 КУ. Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
 
Розділ 6 «ЕКОНОМІЧНА САМОСТІЙНІСТЬ» Декларації «Про державний суверенітет України».
 
П. 6 Підприємства, установи, організації та об'єкти інших держав і
їхніх громадян, міжнародних організацій можуть розміщуватись на
території Української  РСР та використовувати природні ресурси
України згідно з законами Української РСР.
 
п. 9 Підприємства, установи, організації та виробничі одиниці,
розташовані на території Української РСР,  вносять плату   за
використання землі, інших природних і    трудових    ресурсів,
відрахування від валютних надходжень, а також сплачують податки до
місцевих бюджетів.
 
Окончание Декларации: Декларація є основою для нової Конституції, законів України і
визначає позиції Республіки при укладанні міжнародних   угод.
Принципи Декларації про суверенітет України використовуються для
укладання союзного договору.)
 
Также, и гражданин Украины-предприниматель не является плательщиком налогов – подробнее смотрите здесь http://pravoprostir.com/wp-content/uploads/2012/12/Громадяни-не-платники-податків1.doc (вышеоприведённое подтверждение взято из этого документа).
 
По ч. 2 ст. 67 КУ. «Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом».
А обязанность декларации подавать необходима для того, чтобы государство знало, имеет ли человек достаточный жизненный уровень для себя и своей семьи (ст. 48 КУ. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.).
Если не имеет, то такой человек должен получать от государства социальную поддержку - доплачивать ему должно государство из Госбюджета (ч. 3 ст. 46 КУ. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.).
 
Страховые взносы вносятся юр.лицами и гражданами, которые работают в этих юр.лицах – по аналогии с оплатой налогов и сборов по ст. 67 КУ (правовое основание - п.п. 6 и 9 раздела VI. «ЭКОНОМИЧЕСКАЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ» ДЕКЛАРАЦИИ «О государственном суверенитете Украины»). Работодатели же эти взносы и отчисляют с зарплаты у работающих у них граждан.
(Стаття 46 КУ. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.)
 
* * *
Поскольку по ст. ст. 2, 5 ,6, 13, 14 КУ Украинский народ вместе со своей собственностью на национальное богатство является государством Украина и по ст. 140 КУ территориальная громада – это жители, проживающие в определённом населённом пункте, то как государство (народ) и территориальная громада (жители) – живые люди - «живой» субъект права могут быть юридическими лицами – «неживым, виртуальным» субъектом права?
 
Стаття 2 КУ. Суверенітет України поширюється на всю її територію.
Україна є унітарною державою.
Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Стаття 5. Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією
 
Стаття 140. Місцеве самоврядування є правомтериторіальноїгромади-жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селищатаміста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
 
То есть,
власть = народ;
государство Украина = народ с территорией;
территориальная громада = жители населённого пункта.
И абсурдно получается, что государство (народ с территорией), территориальная громада (жители нас.пункта) = юрлицо.
 
Также абсурдно получается выражение «собственники государства», «собственники территориальной громады» - получается собственники народа и жителей :) – какие-то феодалы :)
Правильнее было бы говорить «собственники (объектов) собственности государства», «собственники (объектов) собственности территориальной громады» – собственники (объектов) собственности народа, жителей.
 
Они не юридические лица (виртуальные), а живые, состоящие из людей (граждан), также как государство Украина (Украинский народ с объектами права собственности народа, то есть территория Украины с живущим на ней народом).
И собственником (объектов) собственности государства и территориальной громады является не юрлицо, а люди (граждане) = народ – «живые» субъекты права, а не «виртуальные» («мёртвые») юрлица.
 
Когда образно представишь, что территориальная громада = жители, а государство = народ, соответственно видишь живых людей (что по Конституции так оно и есть), тогда поймёшь абсурдность утверждения, что территориальная громада и государство = юрлица.
 
Стаття 80 ЦК. Поняття юридичної особи
     1. Юридичною особою є ОРГАНІЗАЦІЯ, створена і зареєстрована у
встановленому законом порядку ( 755-15 ).
 
 Стаття 91 ЦК. Цивільна правоздатність юридичної особи
     1. Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та
обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих,
які за своєю природою можуть належати лише людині.
 
Кроме этого, по ст. 13 Конституции Украины земля находится в собственности Украинского народа и по ст. 142 КУ в собственности территориальной громады (а не юридического лица).
А по ч. 2 ст. 14 КУ юридическое лицо возможно смогло бы иметь землю, если собственник добровольно передаст эту землю данному юридическому лицу.
Но при этом народ, громада (если бы каждый сособственник согласился бы на это, а представительные органы не имеют по Конституции на это полномочий от имени собственника принимать такие решения) сами лишили бы себя собственности, так как собственником стало бы юридическое лицо, которому передали данные объекты собственности. Ниже будут приведены подробные извлечения из Гражданского кодекса Украины, подтверждающие это.
 
Стаття 13 КУ. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
 
Стаття 14 КУ. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
 
Стаття 142 КУ. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
 
* * *
Возможно, нужно всего лишь оформить права собственности на объекты собственности государства и территориальной громады.
А не оформлять государство (народ) и территориальную громаду (жителей) - они уже живут, существуют. Нужно оформить их право собственности на объекты собственности государственного и коммунального имущества (земля, ресурсы…).
 
И Конституция Украины является документом, подтверждающим право собственности Украинского народа (граждан Украины всех национальностей) и территориальных громад (жителей - как части Украинского народа, живущего на определённой территории Украины) на землю, ресурсы…
 
А государственные органы должны внести в свои реестры данных собственников по Конституции Украины.
 
Или проще будет даже самим сделать эти первичные реестры, на основании того, что народ, жители (территориальная громада) являются первичной властью, и уведомить вторичную власть (ограны гос.власти и органы местного самоуправления).
 
И зачем ещё создавать юр.лица - посредники, если ты по Конституции и так сособственник (объектов) собственности государства, Украинского народа, территориальной громады напрямую?
 
* * *
Регистрировать государство, территориальные громады, как регистрируются юридические лица, нет необходимости.
 
Так сама регистрация территориальной громады в областном управлении юстиции, как юридического лица, излишня, так как в новом КВЭД-2010 местное самоуправление ОТСУТСТВУЕТ КАК КЛАСС, поэтому НИ ОДНО юр.лицо (в том числе юр.лицо публичного права) на территории Украины НЕ МОЖЕТ заниматься вопросами местного самоуправления, ибо это есть неуставная деятельность (для юр.лица) и превышение служебных полномочий (для должностных лиц).
Согласно ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридические лица подлежат обязательной регистрации у чиновников (у слуг). Таким образом, народ (государство), жители (территориальная громада), как хозяин, должен регистрироваться у слуги (чиновников), что абсурдно само по себе.
То есть, если рассуждать на основе здравого смысла, то получается, что хозяин-народ (как первичная власть) должен свои права, ответственность, деятельность регистрировать у своих слуг-чиновников (как вторичной власти). Но вы, когда нанимаете на работу работников, не регистрируетесь же у них, что вы их работодатель? И как можно регистрировать первичную власть у вторичной власти? (к тому же, вторичная не может существовать, пока не организованна первичная).
Другими словами, как могут дети (органы гос. власти и органы местного самоуправления, либо другой регистратор) родить (регистрировать) родителей (государство-народ и территориальных громад-жителей). Государство-народ и территориальные громады, как источник первичной власти, сами являются первичными регистраторами.
Здесь главное осознать, что вы, как представитель народа и житель (громады) - первичная власть и от вас зависит существование вторичной власти. И что они должны вашу волю исполнять, а не вы их указания.
 
В том числе нет необходимости принимать и регистрировать устав громады у чиновников (слуг). Конституция не предусматривает устав для громад, а в ЗУ «О местном самоуправлении» только говорится, что может принять устав.
(ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"   
Стаття 19. Статут територіальної громади села, селища, міста
1. З метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста.)
 
Кроме этого, территориальную громаду можно организовать и без устава. Поскольку жители громады являются первичной властью, то они сами самостоятельно решают свои внутренние вопросы.
Так, согласно п. 4 ст. 10 ЗУ "О местном самоуправлении в Украине": "4. Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад".
Основным документом, регламентирующим и регулирующим деятельность органа местного самоуправления (после Конституции и законов Украины) является устав территориальной громады. Но это устав для ОРГАНОВ, а не для громады, хотя он и называется таким образом.
 
А организовать территориальную громаду можно на основе договора между жителями. Подробнее об этом здесь http://bytdobru.info/statya/3199-informatsionnaya-spravka-territorialnye-obshchiny-gromady-ukrainy
 
* * *
Поскольку по ст. 5 КУ единственным источником власти есть народ, который осуществляет власть непосредственно и через органы государственной власти и органы местного самоуправления и по ч. 3 ст. 140 территориальная громада (жители), как часть этого народа, осуществляют местное самоуправление непосредственно и через органы местного самоуправления, то народ (состоящий из жителей-территориальных громад), как первичная власть, обладает всей полнотой власти, властных функций, и обладает даже большими возможностями, чем вторичная власть (представительские органы народа-власти), которые обязаны исполнять волю народа (жителей).
И народ (государство), жители (территориальные громады; как часть народа), в лице источника власти, являются первичными субъектами права, в том числе первичными регистраторами, которые для своего же порядка должны вести свои реестры по собственности и по своим представительским органам.
 
Стаття 5 КУ. Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією
Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
 
Стаття 140. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Ч. 3. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і черезоргани місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи;
Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Стаття 143. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності
 
Для начала, конечно же, необходимо самоорганизоваться, понять, что ты и есть источник власти, собственник (объектов) собственности государства, громады, а затем уже сделать первичные реестры по собственности (с инвентаризацией имущества), по представительским органам (с «инвентаризацией» штата органов).
 
Так, например, жители определённого населённого пункта волеизъявляются, что они источник власти, заключают между собой договор территориальной громады, уведомляют об этом представительские органы гос.власти и органы местного самоуправления, что жители (громада) теперь осуществляют власть непосредственно.
Создают первичный реестр собственности территориальной громады с инвентаризацией имущества (объектов собственности громады) – уведомляют об этом представительскую власть. И что громада собственник собственности коммунального имущества, а представительские органы управляют (не распоряжаются) имуществом в интересах громады. Также можно уведомить каким имуществом теперь непосредственно управляет, а не через представительские органы.
 
Также делают первичный реест по представительским органам – то есть, регистрируют свои органы или заново их создают.
(Стаття 143 КУ. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування…)
Также можно или нужно создавать, регистрировать свою местную милицию, суд, прокуратуру (выбирать в эти органы из достойных людей, к которым есть доверие у жителей). И на это есть все возможности по Конституции, в которой народ, состоящий из жителей, является единственным источником власти. А власть на то и власть, особенно первичная, чтобы решать эти вопросы.
 
То есть, народ (жители), как источник власти и соответственно первичный регистратор, должны осуществлять первичный реестр субъектов публичного права – сами себя регистрировать и регистрировать свои органы государственной власти и органы местного самоуправления, в том числе милицию, суд, прокуратуру.
 
Так, например, жители населённого пункта (территориальная громада) выбирают народного регистратора, которого уполномачивают вести эти первичные реестры собственников, коммунальной собственности, органов власти, в том числе своих представительских органов.
И при решении территориальной громады о создании своего органа представительской власти, народный регистратор вносит его в соответствующий первичный реестр, и этот орган уже имеет право на территории соотвествующего населённого пункта (территориальной громады) осуществлять свои полномочия, наделённые данной территориальной громадой.
 
Если не ты эти вопросы решишь, то за тебя решат эти вопросы на своё усмотрение и своё понимание твои же «слуги» (чиновники).
Нам самим регистраторами стать предстоит, чтоб каждый - не один мог жизнью управлять.
 
* * *
 
Если территориальную громаду (а по ст. 140 КУ территориальная громада – это жители населённого пункта) организовывать в виде юридического лица, то по ходу возникает несколько принципиальных вопросов:
 
(Не смотря на то, что:
- территориальная громада - это субъект публичного права, а не юридическое лицо публичного права. Ч. 2. ст. 169 ЦК: "Територіальні громади (другими словами - жители населённого пункта) можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, навчальні заклади тощо)";
- жители населённого пункта (территориальная громада) - не лицо (раз уж их много), а коллективный субъект, который при этом ещё и субъект права коммунальной собственности;
- организация территориальной громады в виде юридического лица противоречит: ч. 2 ст. 42, ст.ст. 140-143 Конституции Украины, ст.ст. 81, 167, 169 Гражданского кодекса, ст.ст. 8, ч. 1 ст. 42, ч. 4 ст. 43, ч. 3 ст. 52, п. 1 ч. 2 ст. 55 Хозяйственного кодекса.):
 
1) если территориальную громаду можно было бы организовывать в виде юридического лица, то как ей бы передавалась коммунальная собственность от жителей данного населённого пункта, которые являются собственниками данной коммунальной собственности?
Для этого необходимо согласие КАЖДОГО жителя данного населённого пункта на передачу своей части коммунальной собственности этому юрлицу «Территориальная громада» (как с примером на собственность на дом, который в собственности нескольких собственников – членов семьи).
И даже, если так всё это сделать (например, при единогласном решении на референдуме, так как решение большинства не даёт право распоряжения общей совместной собственностью от имени всех), тогда каждый житель лишает себя сам коммунальной собственности, так как собственником становится это юрлицо «Территориальная громада», а уже не территориальная громада (жители населённого пункта), что уже будет противоречить ст. 142 Конституции Украины.
Стаття 142 КУ. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
 
2) Как территориальная громада в виде юридического лица «Территориальная громада» будет по ст. 143 КУ ("Територіальні громади …через утворені ними органи місцевого самоврядування…") будет создавать свои органы: по ст. 141 КУ через выборы выбирать депутатов рады, председателя исполкома соответствующего населённого пункта?
Так, в ст. 141 КУ чётко указано, что только жители участвуют в выборах, юрлица таким правом не обладают.
Стаття 141 КУ. До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради.
Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п'ять років…
 
3) Как территориальная громада в виде юридического лица «Территориальная громада» будет создавать (регистрировать и т.п.) свои органы местного самоуправления?
Получается, что юрлицо «Территориальная громада» (субъект хозяйственной (предпринимательской) деятельности по Гражданскому и Хозяйственному кодексах), которое не обладает властно-распорядительными функциями создаёт (регистрирует и т.п.) органы местного самоуправления (органы представительской власти с властно-распорядительными полномочиями).
А по законодательству Украины наоборот - это органы представительской власти (и другие субъекты публичного права) могут создавать юрлица публичного права (и частного права).
А не юрлица создают органы власти. Так как, любое юрлицо (публичного или частного права) является субъектом хозяйственной (предпринимательской) деятельности.
 
(Наприклад, стаття 81 ЦК (Цивільного кодексу).

(Абз. 3 п. 2 ст. 81) Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу   державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

 

Стаття 167 ЦК. Правові форми участі держави у цивільних відносинах

1. Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
2. Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.
3. Держава може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.
 
Стаття 169 ЦК. Правові форми участі територіальних громад у цивільних відносинах
1. Територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
2. Територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених   Конституцією України та законом.
3. Територіальні громади можуть створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо),  брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено
законом.
 
4) И соответственно, как территориальная громада в виде юридического лица «Территориальная громада» может наделить создаваемые ею органы (представительские органы местного самоуправления) теми властно-распорядительными полномочиями, которыми она сама не обладает?
По Конституции Украины, Гражданскому и Хозяйственному кодексах любые юрлица (в том числе, публичного и частного права) не могут обладать властно-распорядительными полномочиями. Соответственно они не могут создавать свои органы с такими полномочиями.
(Собственник может другое лицо наделить только тем, чем сам обладает.)
 
Ч. 2 ст. 19 КУ: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
 
То, что юрлица не обладают властно-распорядительными полномочиями также подтверждается и ч. 2 ст. 1 ЦК.
Стаття 1 ЦК. Відносини, що регулюються цивільним законодавством
1. Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та
майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній
рівності, вільному волевиявленні, майновій   самостійності   їх
учасників.
2. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або
іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а
також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не
застосовується, якщо інше не встановлено законом.
 
Относительно хозяйственных отношений и субъектов хозяйственной деятельности, к которым относятся юрлица, подробно рассмотрено в теме «Извлечения из Хозяйственного кодекса Украины («Господарського кодексу України»)».
 
То есть, если кратко, то как юрлицо публичного права «Территориальная громада» (субъект коммерческого права - субъект хозяйственной деятельности) может создавать органы местного самоуправления (субъекты публичного права) и наделять данные органы властно-распорядительными полномочиями, которые само изначально не может иметь?
 
Это всё в похожей мере относится и к тому, что если и государство организовывать в виде юрлица «Государство».
 
* * *
Извлечения из Конституции Украины.
При внимательном и обдумчивом изучении Конституции можно найти много правовых норм по защите прав первичной власти (народа).
 
Преамбула КУ. Конституція - Основний Закон України.
 
Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
 
Стаття 5. Україна є республікою.
Ч. 2. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Ч. 3. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
(Только народ имеет право определять и изменять конституционный строй в Украине и никто другой. То есть, кто бы себя не выдавал за государство, и кто бы не представлялся от имени государства, в том числе и его органов, не может менять конституционный строй, кроме самого народа.)
Ч. 4. Ніхто не може узурпувати державну владу.
(Чтобы не было узурпации государственной власти, органы законодательной, исполнительной и судебной власти не могут сами себя назначать, выбирать, создавать по ч.1 ст. 6 КУ. Они должны создаваться единственным источником власти – народом.)
 
Стаття 6 КУ. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. (Органы осуществляют свои полномочия (власть они не имеют, она у народа) только в границах установленных Конституцией, а также их полномочия дополнительно ещё должны соответствовать законам.)
 
Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. (То есть, каждый может делать всё, что не запрещено законом – подзаконные акты к законодательству не относятся. Подробнее смотрите здесь http://gromady.narod.ru/07.htm).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (То есть, органам запрещено всё, что не разрешено законом. И органы должны действовать только на основании и в границах полномочий (что определено ч. 2 ст. 6 КУ – что полномочия осуществляют только в границах Конституции), а также это всё дополнительно ещё должно происходить таким способом, который предусмотрен Конституцией и законами.)
 
В соответствии с абзацем вторым пункта 2 мотивировочной части Решения Конституционного Суда Украины № 4-рп от 19 апреля 2001 г. нормы Конституции Украины применяются непосредственно и независимо от того, принято ли на их развитие соответствующие законы или другие нормативно-правовые акты. Согласно части второй и третьей статьи 382 Уголовного кодекса Украины в случае невыполнения должностным лицом Решения Конституционного Суда предусмотрена уголовная ответственность с возможным лишением свободы на срок до восьми лет с лишением права занимать определённые должности или заниматься определённой деятельностью на срок до трёх лет.
 
Также должностное лицо может быть привлечено к уголовной ответственности по статье 41 Уголовного кодекса Украины - «Исполнение приказа или распоряжения». Так, частью второй статьи 41 Уголовного кодекса Украины чётко определено, что «Приказ или распоряжение является законными, если они отданы соответствующим лицом в надлежащем порядке и в пределах его полномочий и по содержанию не противоречат действующему законодательству и не связанные с нарушением конституционных прав и свобод человека и гражданина». Таким образом, даже если приказ или распоряжение отданы соответствующим лицом в надлежащем порядке и в пределах его полномочий и по содержанию не противоречат действующему законодательству, но при этом связанные с нарушением конституционных прав и свобод человека или гражданина, такой приказ или распоряжение является незаконным, а лицо, которое его отдала, несёт уголовную ответственность.
 
Стаття 69. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.
 
Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
 
Стаття 9. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
(Однако, стоит учесть по поводу внесения изменений в Конституцию следующие её положения:
Стаття 157 КУ. Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.
Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.)
 
Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. (Нигде в Конституции не предусмотрены полномочия органов по распоряжению собственностью народа, а предусмотрено только его управление, а также охрана земли.)
Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
 
Стаття 140. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Ч. 3. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і черезоргани місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи;
Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Стаття 143. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності … (Органы местного самоуправления создаются непосредственно громадами (а не один орган громады создаёт другой орган громады) и могут только управлять, но не распоряжаться имуществом, которое находится в собственности громад, и в интересах громад, поскольку через эти органы громады осуществляют местное самоуправление.)
 
Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
 
Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
 
Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
 
Согласно Конституции и законам Украины народ, а также отдельный гражданин, который осуществляет власть непосредственно, наделяется при реализации своего права принимать участие в управлении государственными делами такими же полномочиями, которыми наделены отдельные должностные лица, начиная от президента и заканчивая чиновником и государственным служащим самого низкого уровня. Такие полномочия реализуются лишь в решении вопросов, связанных с таким гражданином. То есть, народ и гражданин, как носитель суверенитета и единый источник власти в Украине, имеет право согласно статьям 5, 8, 19, 22, 24, 38, 60, 68, 69, 85, 92, 106, 116, 119, 121, 124, 147 Конституции Украины, осуществлять прочие формы непосредственной демократии. Подробнее здесь http://vk.com/wall-62910632_1
 
Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
 
Стаття 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
 
Стаття 157 КУ. Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.
Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.
 
* * *
 
Государство, органы государственной власти, территориальные громады (общины), органы местного самоуправления на основании законодательства Украины – не являются (не могут быть) юридическими лицами.
 
Государство, органы государственной власти, территориальные громады (общины), органы местного самоуправления - субъекты публичного права, но не субъекты хозяйственной деятельности.
 
То есть, юридические лица публичного права (государственные предприятия, учебные заведения, коммунальные предприятия, и т.п. по ч. 2 ст.ст.167, 169 Гражданского кодекса), как субъекты хозяйственной деятельности для занятия предпринимательской и некоммерческой хозяйственной деятельностью, создаются (на основании абз. 3 ч. 2 ст. 81 Гражданского кодекса и ч. 2 ст.ст.167, 169 Гражданского кодекса) субъектами публичного права (государство, органы государственной власти, территориальные громады, органы местного самоуправления по ст. 2, 170, 172 Гражданского кодекса) для занятия властно-распорядительной деятельностью, которые не могут быть субъектами хозяйственной деятельности для занятия предпринимательской и некоммерческой хозяйственной деятельностью.
 
* * *
 
На данный момент «Цивільний кодекс» переводится с укр. на рус. язык как «Гражданский кодекс». Хотя если быть точным, то «Цивільний кодекс» должен переводиться на рус.язык как «Цивильный (штатный – не военный) кодекс». А «Гражданский кодекс» должен на укр.языке называться как «Громадянський кодекс».
«Цивільний кодекс» сейчас регулирует правовые положения физического и юридического лиц. Поэтому необходимо было бы принять «Громадянський кодекс», который регулировал бы права, свободы, ответственность гражданина, положения по получению гражданства Украины и т.п.
 

Стаття 2 ЦК (Цивільного кодексу). Учасники цивільних відносин
     1. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні
особи (далі - особи).
     2. Учасниками   цивільних   відносин   є:   держава Україна,
Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави
та інші суб'єкти публічного права.

 

(Они субъекты публичного права, а не юр.лица публичного права, которые сами создают эти юр.лица на основании абз. 3 ч. 2 ст. 81 Гражданского кодекса и ч. 2 ст.ст.167, 169 Гражданского кодекса.)
 
Стаття 81.

2. Юридичні   особи,   залежно   від порядку їх створення,
поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб
публічного права.

          Абз. 2. Юридична особа   приватного права створюється на підставі

установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. 
Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на 
підставі   модельного статуту в порядку, визначеному законом.
Абз. 3      Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом 

Президента   України,   органу   державної   влади, органу влади 

Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

  Стаття 167. Правові форми участі держави у цивільних
                 відносинах
     1. Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з
іншими учасниками цих відносин.
     2. Держава може створювати юридичні особи публічного права
(державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в
порядку, встановлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та
законом.

3. Держава може створювати юридичні особи приватного права 

(підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на 

загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.

  Стаття 169. Правові форми участі територіальних громад у
                 цивільних відносинах
     1. Територіальні громади діють у цивільних відносинах на
рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
     2. Територіальні громади можуть створювати юридичні особи
публічного права
(комунальні підприємства, навчальні заклади тощо)
у випадках та в порядку, встановлених   Конституцією України
( 254к/96-ВР ) та законом.

3. Територіальні громади можуть створювати юридичні особи 

приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в 

їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено 

законом.

 

То есть юр.лица публичного права создаются этими субъектами публичного права, которые сами не относятся к юр.лицам.
 
То есть, государство, органы государственной власти, территориальные громады (общины), органы местного самоуправления являются субъектами публичного права, которые создают юр.лица публичного права, но сами юр.лицами не являются.
Это же подтверждается тем, что органы гос.власти и органы мест.самоуправления должны быть не юр.лицами, как сейчас это делается со многими псевдо органами гос.власти и органами мест.самоуправления (делают их юр.лицами – коммерческими органами – субъектами хозяйственной деятельности).
 
Стаття 170 ЦК. Органи, через які діє держава у цивільних відносинах
     1. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки
через   органи   державної   влади у межах їхньої компетенції,
встановленої законом.
 
     Стаття 172. Органи, через які діють територіальні громади у
                 цивільних відносинах
     1. Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні
права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах
їхньої компетенції, встановленої законом.
 
     Стаття 174. Відповідальність за зобов'язаннями держави
     1. Держава відповідає за своїми зобов'язаннями своїм майном,
крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено
стягнення.
 
Стаття 175. Відповідальність за зобов'язаннями територіальних
                 громад
     1. Територіальні    громади
(прим. – жители населённого пункта)   відповідають     за     своїми
зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до
закону не може бути звернено стягнення.

 

Регистрация территориальной громады в виде юридического лица таит в себе опасность в том, что передавая этому юр.лицу свои права и имущество, ты сам лишаешь себя этого.
То есть, жители, как собственники коммунальной собственности отвечают этой собственностью напрямую, а не через юр.лиц.
Если собственность юр.лица, то учредители к ней не имеют никакого отношения, так как юр.лицо отвечает по своим обязательствам своим имуществом, а не имуществом учредителей.
И получается, что если тг создавать в виде юр.лица и передать ему имущество (коммунальную собственность), то жители сами себя лишают коммунальной собственности, так как сами передали его в созданное юр.лицо. И хозяином этого имущества уже будет юрлицо, а не жители.
И статьи 96, 176 и другие Гражданского кодекса прямо об этом говорят.
 
Стаття 176. Розмежування відповідальності за зобов'язаннями
                 держави, Автономної Республіки Крим,
                 територіальних громад та створених ними
                 юридичних осіб

     1. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади 

не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, 

крім випадків, встановлених законом. 

     2. Юридичні особи, створені державою, Автономною Республікою 

Крим, територіальними громадами, не відповідають за зобов'язаннями 

відповідно держави, Автономної Республіки Крим, територіальних 

громад. 

     3. Держава не відповідає   за   зобов'язаннями   Автономної 

Республіки Крим і територіальних громад. 

     4. Автономна Республіка Крим не відповідає за зобов'язаннями 

держави і територіальних громад. 

     5. Територіальна громада не відповідає за зобов'язаннями 

держави,   Автономної Республіки Крим та інших територіальних 

громад. 

 

И дополнение
 
Стаття 96. Відповідальність юридичних осіб
     1. Юридична    особа    самостійно   відповідає   за   своїми
зобов'язаннями.
     2. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім
належним їй майном.
     3. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за
зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за
зобов'язаннями    її   учасника   (засновника)
,   крім   випадків,
встановлених установчими документами та законом.

(Прим.: статья 176 Гражданского кодекса, которая приведена выше, указывает, что государство, территориальная громада не отвечает по обязательствам создаваемых ею юр.лиц (публичного или частного права, кроме случаев предусмотренных законом.)

 
Также ради интереса посмотрите разделы Гражданского кодекса Украины: юрлица и их ответственность в одном разделе кодекса, а государство, органы государственной власти, территориальные громады, органы местного самоуправления и их ответственность в другом разделе кодекса. Если бы это всё были юрлица, то они были бы в одном разделе.
 
Підрозділ 1 ФІЗИЧНА ОСОБА
 
Підрозділ 2 ЮРИДИЧНА ОСОБА
Глава 7 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЮРИДИЧНУ ОСОБУ
Стаття 96. Відповідальність юридичних осіб
 
Підрозділ 3 УЧАСТЬ ДЕРЖАВИ, АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ, ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД У ЦИВІЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ
Глава 9 ПРАВОВІ ФОРМИ УЧАСТІ ДЕРЖАВИ, АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ, ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД У ЦИВІЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ
Стаття 167. Правові форми участі держави у цивільних відносинах
Стаття 168. Правові форми участі Автономної Республіки Крим у цивільних відносинах
Стаття 169. Правові форми участі територіальних громад у цивільних відносинах
Глава 10 ОРГАНИ ТА ПРЕДСТАВНИКИ, ЧЕРЕЗ ЯКИХ ДІЮТЬ ДЕРЖАВА, АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ, ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ У ЦИВІЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ
Стаття 170. Органи, через які діє держава у цивільних відносинах
Стаття 171. Органи, через які діє Автономна Республіка Крим у цивільних відносинах
Стаття 172. Органи, через які діють територіальні громади у цивільних відносинах
Стаття 173. Представники держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад
Глава 11 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗОБОВ'ЯЗАННЯМИ ДЕРЖАВИ, АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ, ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
Стаття 174. Відповідальність за зобов'язаннями держави
Стаття 175. Відповідальність за зобов'язаннями територіальних громад
Стаття 176. Розмежування відповідальності за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад та створених ними юридичних осіб
 
* * *
 
     Стаття 2 ГК (Господарського кодексу). Учасники відносин у сфері господарювання
     1. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти
господарювання,   споживачі, органи державної влади та органи
місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а
також громадяни, громадські та інші організації, які виступають
засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них
організаційно-господарські   повноваження   на   основі   відносин
власності.
 
     Стаття 3. Господарська діяльність та господарські відносини
     1. Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється
діяльність    суб'єктів   господарювання   у   сфері   суспільного
виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції,
виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають
цінову визначеність.
     2. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення
економічних   і   соціальних результатів та з метою одержання
прибутку, є   підприємництвом,   а   суб'єкти   підприємництва   -
підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без
мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
 
     Стаття 4. Розмежування відносин у сфері господарювання з
               іншими видами відносин
     1. Не є предметом регулювання цього Кодексу:
пункт 5: адміністративні та   інші   відносини управління за участі
суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади   або
місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською
компетенцією,       і       безпосередньо       не        здійснює
організаційно-господарських      повноважень     щодо     суб'єкта
господарювання.
 
     Стаття 8. Участь держави, органів державної влади, органів
               місцевого самоврядування в господарській
               діяльності
     1. Держава,   органи державної влади та органи місцевого
самоврядування не є суб'єктами господарювання.
     2. Рішення органів державної влади та органів місцевого
самоврядування   з фінансових питань, що виникають у процесі
формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, а також з
адміністративних    та    інших    відносин    управління,    крім
організаційно-господарських, в яких орган державної влади або
орган   місцевого   самоврядування    є    суб'єктом,    наділеним
господарською компетенцією, приймаються від імені цього органу і в
межах його владних повноважень.
     3. Господарська   компетенція   органів державної влади та
органів   місцевого   самоврядування   реалізується   від    імені
відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь
держави,   органів   державної   влади   та   органів    місцевого
самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише
на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені
Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.
 
     Стаття 42. Підприємництво як вид господарської діяльності
     1. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична,
на   власний   ризик   господарська діяльність, що здійснюється
суб'єктами господарювання (підприємцями) з   метою   досягнення
економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
 
     Стаття 43. Свобода підприємницької діяльності
     4. Здійснення    підприємницької   діяльності   забороняється
органам державної влади та органам місцевого самоврядування.
     Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів
державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується
законом у випадках, передбачених частиною другою статті   64
Конституції України ( 254к/96-ВР ).
 
     Стаття 52. Некомерційне господарювання
     1. Некомерційне господарювання - це самостійна систематична
господарська     діяльність,     що     здійснюється    суб'єктами
господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних
та інших результатів без мети одержання прибутку.
     2. Некомерційна    господарська    діяльність    здійснюється
суб'єктами господарювання державного або комунального секторів
економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до
статті 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на основі
рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого
самоврядування.   Некомерційна   господарська  діяльність    може
здійснюватися   також   іншими   суб'єктами господарювання, яким
здійснення господарської діяльності   у   формі   підприємництва
забороняється законом.
     3. Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність
органи  державної влади, органи місцевого самоврядування,   їх
посадові особи.
 
     Стаття 55. Поняття суб'єкта господарювання
     1. Суб'єктами      господарювання     визнаються     учасники
господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність,
реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав
та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність
за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків,
передбачених законодавством.
     2. Суб'єктами господарювання є:
     1) господарські організації - юридичні   особи,   створені
відповідно до Цивільного кодексу України ( 435-15 ), державні,
комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього
Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську
діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
     2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які
здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до
закону як підприємці.
 
* * *
Также в Законе Украины «Про міжнародне приватне право» идёт разграничение государства и юрлица публичного права (к которым не относится государство).
 
Стаття 30. Участь держави та юридичних осіб публічного права
                у приватноправових відносинах з іноземним
                елементом
1. До приватноправових відносин з іноземним елементом за
участю держави та юридичних осіб публічного права застосовуються
правила   цього Закону на загальних підставах, якщо інше не передбачено законом.
 
Если бы государство относилось к юрлицам публичного права, тогда было бы написано «Участь держави та інших юридичних осіб публічного права».
 
Стаття 73. Участь у процесі іноземних осіб
1. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи,
іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні
організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до
судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
 
В ст. 73 этого закона также отдельно прописаны юр.лица и государство (с его органами и должностными лицами).
 
* * *
Согласно ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» все юридические лица (публичного и частного права) подлежат обязательной регистрации.
Стаття 3. Сфера дії Закону
     1. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх
юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми
власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.
 
2. Законом можуть бути встановлені особливості державної
реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок,
організацій   роботодавців,   їх об'єднань), політичних партій,
державних органів та органів місцевого самоврядування, асоціацій
органів   місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових
палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а
також інших установ та організацій.
 
И то, что ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» предусматривает гос.регистрацию органов государственной власти и органов местного самоуправления в виде юридических лиц публичного (или частного) права, так это противоречит законодательству Украины: ч. 2 ст. 42 КУ, ст.ст. 81, 167, 169 Гражданского кодекса, ст.ст. 8, 42, ч. 4 ст. 43, ч. 3 ст. 52, п. 1 ч. 2 ст. 55 Хозяйственного кодекса.
 
    Ст. 8 КУ. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
 
Стаття 4 ЦК. Акти цивільного законодавства України
     1. Основу   цивільного   законодавства   України    становить
Конституція України ( 254к/96-ВР ).
     2. Основним   актом   цивільного   законодавства   України є
Цивільний кодекс України.
     Актами цивільного законодавства є також інші закони України,
які приймаються відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР )
та цього Кодексу (далі - закон).
 
Государство, органы государственной власти, территориальные громады (общины), органы местного самоуправления являются только субъектами публичного права, но не субъектами хозяйственной деятельности, которыми являются юридические лица (публичного и частного права).
 
Субъекты публичного права являются властными субъектами права, которые не могут заниматься хозяйственной деятельностью, но могут создавать юридические лица публичного права (государственные предприятия, учебные заведения, коммунальные предприятия, и т.п.) и юридические лица частного права (предпринимательские общества и т.п.). Данные юридические лица публичного и частного права являются субъектами хозяйственной деятельности, занимаются предпринимательской и некоммерческой хозяйственной деятельностью, но не могут иметь властно-распорядительных функций (полномочий).
 
Кроме того, в соответствии с Выпиской из Государственного реестра юридических и физических лиц-предпринимателей в справке из Единого государственного реестра предприятий и организаций Украины (ЕГРПОУ) значится юридическое лицо.
Единый государственный реестр предприятий и организаций Украины (дальше - ЕГРПОУ) создан и ведётся в порядке, установленном Положением о ЕГРПОУ, который утверждён Постановлением Кабинета Министров Украины от 22 января в 1996 г. N118.
Даже название ЕГРПОУ свидетельствует о том, что в него не могут быть внесены сведения об органах государственной власти и органах местного самоуправления, поскольку этот реестр создан для регистрации предприятий и организаций Украины, которыми органы власти не могут быть априори.
 
Згідно п. 1 Положення про ЄДРПОУ Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання,    відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також   відокремлені підрозділи   юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.
 
Згідно п.3 Положення про ЄДРПОУ до Державного реєстру включаються дані про такі суб'єкти господарської діяльності:
юридичні   особи, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території України і провадять свою діяльність   на   підставі законодавства України;
юридичні особи, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи, розташовані за межами України, які створені з участю юридичних осіб України і діють відповідно до законодавства іноземних держав.
 
Таким образом, наличие идентификационного кода ЕГРПОУ и регистрация в ЕГРПОУ доводят то обстоятельство, что субъект хозяйственной деятельности юридическое лицо юридического или частного права является субъектом хозяйственной деятельности.
 
В соответствии со ст. 3 Хозяйственного кодекса Украины установлено, что под хозяйственной деятельностью в этом Кодексе  понимается деятельность субъектов по ведению хозяйства в сфере общественного производства, направленная на изготовление и реализацию продукции, выполнения работ или предоставления услуг стоимостного характера, которые имеют ценовую определённость. Хозяйственная деятельность, которая осуществляется для достижения экономических и социальных результатов и с целью получения прибыли, является предпринимательством, а субъекты предпринимательства - предпринимателями. Хозяйственная деятельность может осуществляться и без цели получения прибыли (некоммерческая хозяйственная деятельность).   
 
Следовательно, согласно ч. 1 ст. 8 Хозяйственного кодекса Украины государство, органы государственной власти и органы местного самоуправления не являются субъектами хозяйственной деятельности. На основании положений ч. 2 ст. 19 Конституции Украины и ч. 1 ст. 8 Хозяйственного кодекса Украины субъект хозяйственной деятельности юридическое лицо публичного или частного права не может быть и не является органом государственной власти или органом местного самоуправления.   
 
В связи с этим юридическое лицо публичного или частного права, его служебные лица, не может быть органом государственной власти или органом местного самоуправления, и его служебные лица не являются должностными или служебными лицами органа государственного власти или органа местного самоуправления, и, следовательно, не являются субъектами властных полномочий и могут выступать только от себя лично в статусе гражданина Украины, поскольку осуществление властных полномочий субъектами хозяйственной деятельности не предвидено ни одной нормой действующего законодательства Украины.
 
* * *
Проблема в том, что органов государственной власти (как и органов местного самоуправления) в Украине, по-видимому, нет, т.к. существующие "органы" зарегистрированы в реестре ЄДРПОУ, который является НЕЗАКОННЫМ, так как нет соответствующего закона о создании такого реестра и о порядке регистрации в нём. (Постановление КМУ "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" законом, естественно, не является).
Кроме того, даже если бы такой закон существовал, согласно статье 8 Хозяйственного кодекса Украины "органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання", а реестр ЄДРПОУ предназначен именно для регистрации субъектов хозяйственной деятельности. Так, пунктом 2 "ПОЛОЖЕННЯ про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України" чётко предусмотрено, что "Суб'єктами Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - Реєстр) є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що находяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства (далі - суб'єкти)".
Но это уже имеет второстепенное значение. Первостепенное значение имеет, естественно, то, что реестр ЄДРПОУ - незаконный.
Поэтому можно смело рассылать поздравления всем, кто зарегистрирован в реестре ЄДРПОУ и поздравлять их с тем, что вся их деятельность на территории Украины является незаконной.
 
Так как, если нет закона о ЧЁМ УГОДНО, значит это НЕЗАКОННО для органов государственной власти, органов местного самоуправления, их должностных лиц в соответствии с ч.2 ст.19 Конституции Украины: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" (подробнее об этом здесь http://gromady.narod.ru/07.htm).
 
* * *
Тнк (транс-национальные корпорации), можно сказать, оккупировали весь мир и хотят государства с территориальными громадами (общинами) сделать корпрорациями (юрлицами), которых легко обанкротить и т.п.
 
Дмитрий Мягков: «Я просто уже как-то озвучивал "Детройтский сценарий". Могу повториться. Создаются юр.лица под названием "ДЕТРОЙТ", "КИЕВ", "МОСКВА", "УКРАИНА", "ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ ОБЩИНА ОДЕССЫ" и т.д., а потом набирается куча кредитов под залог коммунального/народного имущества. А далее - процедура банкротства с последующей передачей имущества кредитору.
При создании таких юр.лиц в их уставной капитал как бы вносится всё коммунальное имущество жителей. Изучайте ВНИМАТЕЛЬНО документы, а то останетесь с голой... известно чем.
Вот, кстати, информационный пакет для народного СМИ. Распространяйте, кому это интересно».
 
***
А также, ещё одно мнение по поводу территориальной громады, оформленной в виде юридического лица http://eco.slaviansk.com/eco.slaviansk.com/index.php?option=com_content&task=view&id=16-:
…Сейчас людьми, жителями Украины, применяются 3 правовых инструмента волеизъявления территориальной громады (общины):
 
1) Договор территориальной общины;
2) Общие сборы;
3) Юридическое лицо «Территориальная община».
 
…Территориальная община, оформленная в виде юридического лица
 
Для нас это очень спорный момент, поскольку нигде в законодательстве Украины не сказано, что территориальная община – это юридическое лицо. Наоборот, даётся чёткое определение, что территориальная община – это жители. Кроме того, что община – это субъект права собственности, но не субъект хозяйственной деятельности. Община может создавать любые юридические лица публичного или частного права, принадлежащие ей, но сама субъект, а не лицо.
 
Сторонники оформления общины, как юридического лица, ссылаются на опыт стран Евросоюза, где общины – юридические лица публичного права. А также на 316 статью Цивильного кодекса, где сказано, что собственник – это лицо (физическое или юридическое). Но там не сказано, что собственник, это исключительно лицо. То, что субъект права собственности не собственник, в отличие от лица, тоже нигде не сказано.
 
Они предлагают осуществить общие сходы, на которых принять решение создать общину, как юридическое лицо, а также утвердить устав общины. В дальнейшем, по факту регистрации устава (в котором пишется, что данная община – юридическое лицо, собственник имущества), создается юридическое лицо «Территориальная община такая-то» публичного права без обозначения вида деятельности.
 
На первый взгляд – идея привлекательна, чисто психологически производит впечатление на неискушенных жителей. Но нам сейчас это кажется скорее опасной ловушкой, по следующим причинам:
 
- Вся возня и шумиха вокруг территориальных общин завязана, прежде всего, на совместной коммунальной собственности, закреплённой за ними 142, 143 статьями Конституции. Территориальные общины, по Гражданскому кодексу – субъекты права собственности, такие же, как государство Украина, Украинский народ. Собственность территориальных общин – совместная неделимая собственность жителей. Сейчас проблема заключается в том, что у жителей нет документов на право коммунальной собственности и, пользуясь этим, её втихаря распродают юридические лица «Советы», которые ей управляют. Если теперь закрепить эту собственность территориальной общины за юридическим лицом «Территориальная община», то собственность полностью переходит от жителей к этому лицу. То есть жители лишаются даже формального права её иметь. В случае непорядочности или глупости руководителей юридического лица «Территориальная община», происходит его банкротство (например, как в Детройте). Любой юрист подтвердит, что существует масса способов обанкротить юридическое лицо, а забрать совместную коммунальную собственность, оформленную на жителей (например, в рамках договора между ними), почти невозможно.
 
- Юридическое лицо «Территориальная община» с точки зрения государства подлежит обязательной гос. регистрации, в противном случае, оно не считается созданным. При этом, регистратор получает огромную власть над этим юр. лицом (отчёты, налоги, проверки, необходимость получения всякого рода разрешений). Существует версия о том, что юрлицо «Община» можно регистрировать не в гос. реестре, а в собственном. Но в этом случае, мы втягиваемся в длительное и изматывающее «бодание» с государством, которое такое юридическое лицо не будет признавать. Зачем? Что, больше заняться не чем?
 
- Сейчас у территориальных общин уже есть – так называемые представительские органы юр. лица «Советы» (у которых, правда, документы о создании не в порядке). Что кардинально изменится при создании ещё одного юр. лица? Что им будут управлять хорошие люди в отличие от плохих? Наивно…
 
- Существующая государственная система уже очень хорошо навострилась управлять любыми физическими и юридическими лицами. За последнее время пришлось не раз наблюдать, как оживляются лица чиновников при упоминании об оформлении «общины – юр лица». У них, явно, есть планы, как не меняя сути, сменить вывеску и тогда, разбазарить коммунальную собственность на законных основаниях и наверняка.
 
Однако, выбирать вам, впрочем, как и нести ответственность в виде последствий (по юрлицам обращайтесь к Римме Белоцерковской, а также к участникам движения «Украинский выбор»).
 
В любом случае, имеет смысл поддерживать связь с уже волеизъявившимися и самоорганизовывающимися территориальными общинами, помогать друг другу информацией и действиями. По сути, таким образом, мы оживляем Конституцию Украины, создаём реальную силу - осознанное гражданское общество с разумным хозяйствованием на своей земле, в котором возможно и сохранение среды обитания, и создание народной экономики – на пользу жителей на местах, а не отдельных представителей верхушки.
 
*  * *
Весь вопрос, на самом деле, не во власти, собственности, собственниках, реестрах, оформлении всего этого как такового, а в осознанности каждого человека, каждого из нас.
Пока мы не осознаем, что мы – народ, громада, пока не поймём, не почувствуем, что мы власть, собственник, хозяин, никакие дополнительные документы, реестры, какое-либо оформление всего этого ничего не изменят.
В Конституции Украины (высшем законодательном акте) и так прописано, что народ, жители являются источником власти, собственниками собственности государства, территориальных громад (земли, ресурсов…). Все остальные документы, подтверждающие право собственности, собственника, по юридической силе ниже Конституции.
Вот когда каждый человек будет вести себя (действовать), что он и есть власть, собственник (хозяин), а к органам власти относится как к органам народа, которые им же и создаются, чтобы исполнять его волю (народа) и умело управлять его имуществом для приумножения общенародного богатства, то есть, начнёт сам Конституцию в своей жизни применять, тогда и начнётся порядок наводиться в государстве.
Саму Конституцию можно с собой носить, как паспорт, который является правоустанавливающим документом, подтверждающим, что каждый гражданин Украины, как представитель Украинского народа, соответствующей территориальной громады, является источником власти, сособственником собственности государства, соответствующей территориальной громады (земли, ресурсов…), а органы власти – исполнители воли народа, громады и управленцы собственности собственника.
И это хорошо было бы рассказывать и объяснять каждому, в том числе чиновникам.
 
Повторно приведу извлечения из Конституции Украины:
 
Преамбула. «…від імені Українського народу - громадян України всіх національностей».
Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.
Україна є унітарною державою.
Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Стаття 5. Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Ніхто не може узурпувати державну владу.
Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією
Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. (То есть, каждый может делать всё, что не запрещено законом – подзаконные акты к законодательству не относятся. Подробнее смотрите здесь http://gromady.narod.ru/07.htm).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 69. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.
Стаття 140. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Ч. 3. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і черезоргани місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи;
Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Стаття 143. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності
 
Получается, что весь вопрос в том, что у нас не исполнятся Конституция Украины, кстати, и из-за нашего молчаливого согласия и безволия.
У нас, можно сказать, самая народная Конституция по возможностьям народовластия. Но из-за того, что мы сами ею не пользуемся и допускаем, что органы власти (чиновники) её не выполняют, в том числе и волю народа, поэтому так и живём и такое вокруг нас, в отношении нас и происходит беззаконие.
Поменяйте хоть сто раз Конституцию, но если она не действует и народ ею не пользуется, то какой прок от неё?
 
Остановить беспорядок, беззаконие только мы сами и можем. Для этого и развивается сейчас движение по народовластию. От нас зависит, когда же мы наведём порядок в своей стране, в своём доме – или через год, три, десять, пятьдесят лет.
И произойдёт ли такое, как это описано в данной статье «И будет ГОРОД-САД? (будущее Украины 2028 г.)» http://gazeta.bytdobru.info/statya/2907-i-budet-gorod-sad (ч. 1), http://bytdobru.info/novosti/2592-i-budet-gorod-sad-ch-2 (ч. 2).
 
Подробную информацию по народовластию смотрите на сайтах http://gromady.org.ua, http://gromady.narod.ru, а также информационную справку по народовластию, договорным территориальным громадам (общинам) Украиныhttp://bytdobru.info/statya/3199-informatsionnaya-spravka-territorialnye-obshchiny-gromady-ukrainy
 
Скачать эту статью «Власть, собственность и юридические лица» (17 ноября 2013 г.) в Ворде http://bytdobru.info/doc/tg/tg_yur.rar
 
(И дополнение к ней статья «Что же такое государство, власть, органы на самом деле по Конституции Украины» (23 января 2015 г.), скачать в Ворде http://bytdobru.info/doc/tg/tg_yur2.rar)
 
17 ноября 2013 г., Вячеслав Богданов, vyacheslav_bgd@ukr.net
 
 

 

 


--- Подпишись на рассылку "Быть добру"... --- --- Информационная политика портала... ---

--- Приобрести экотовары "Быть добру"... ---

Поделиться в соц. сетях

Нравится





Загрузка...